НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІСТИТУТ» Контрольна робота З предмету Теорії Держави і Права на тему: «Інститут контрасигнації» Підзаконний нормативно-правовий акт (англ. by-law) — нормативний акт, який видається на основі закону, відповідно до закону і спрямований на його виконання шляхом конкретизації законодавчих приписів або встановлення первинних норм. Слово «підзаконний» не означає меншу юридичну обов’язковість нормативно-правового акта. Підзаконний акт володіє необхідною юридичною силою. Правда, його юридична сила не має такої ж загальності і верховенства, як це властиво законам. Проте він посідає важливе місце в усій системі правового регулювання, оскільки забезпечує виконання законів шляхом конкретизованого, деталізованого, нормативного регулювання всього комплексу суспільних відносин. Саме життя змушує органи виконавчої влади наповнювати необхідним змістом загальні правові приписи, вироблені парламентом. Прийнятий суб’єктом правотворчості в межах його повноважень, підзаконний нормативно-правовий акт має законні підстави для реалізації. Залежно від характеру норм, що приймаються (первинних чи повторних), підзаконні нормативні акти центральних державних органів можна поділити на дві категорії (групи): - Такі, що містять первинні (вихідні) норми, які встановлюють загальні основи правового регулювання (можуть видаватися безпосередньо на основі конституції, у цьому аспекті вони близькі до законів); - Такі, що містять вторинні (похідні) норми, що розкривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх підставі, спрямовані на їх виконання (відомчі акти); Суттєві ознаки підзаконного акта: 1) приймається на основі закону, тобто відповідно до нього; 2) спрямований на його реалізацію, тобто має за мету розвиток приписів закону. Підзаконні нормативні акти розрізняються за юридичною силою: загальні, відомчі, місцеві, локальні. Юридична сила підзаконних нормативних актів залежить від положення органів держави, що видають ці акти, їх компетенції, а також характеру і призначення самих актів. Підзаконність нормативно-правових актів означає відповідність нормативно-правових актів не лише тзаконам, але й іншим актам, які мають більш високу юридичну силу. Акт нижчої державної інстанції має перебувати не лише «під законом», але і «під» нормативними актами усіх вищих державних органів, яким він покликаний відповідати. Наприклад, акти міністерства освіти країни повинні відповідати не лише закону про освіту, але й нормативним документам президента, уряду, міністерства фінансів країни. Підзаконні нормативні акти, що містять первинні (вихідні) норми, які встановлюють загальні основи правового регулювання: — укази і розпорядження Президента України, видані в межах його компетенції і обов'язкові до виконання на території України (ст. 106 Конституції України) (набувають чинності через 10 днів після їх офіційного обнародування, якщо інше не визначено самими указами і розпорядженнями, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні); — акти (постанови) Верховної Ради України нормативного характеру. Як правило, це постанови про порядок введення в дію того чи іншого закону (набувають чинності через 10 днів після їх офіційного обнародування , якщо інше не визначено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні); — акти (постанови та розпорядження) Кабінету Міністрів України, видані в межах його компетенції. Ці постанови є самостійними загальними актами управління, поширюються на всю територію країни і, відповідно до закону (за галузями, групами галузей тощо), можуть поширюватися на все населення (ст. 117 Конституції України) 1) не визначають прав і обов'язків громадян (набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачений у самих актах; 2) визначають права і обов'язки громадян (набувають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях). Звернемо увагу на поня...